«Соловей», або «Цісарський соловій» (дан. Nattergalen) — казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена, написана в 1843 році. "Соловей" Ганса Крістіана Андерсена - це казка про природну красу, мистецтво і натхнення. У цій історії король одного країни, спокійно живучи у розкошах свого палацу, одного дня дізнається про прекрасного солов'я, який співає в лісі і принесе йому радість своєю музикою. Він наказує своїм слугам знайти солов'я та привести його до палацу. Проте, коли в палаці поселяється механічний солов'я, який може співати в будь-який момент за командою короля, природний соловей відходить. Через це король стикається зі своєю власною гордістю і самозадоволеністю. Але коли король важко хворіє, він розуміє, що життя справжньої краси і мистецтва набагато важливіше за блиск і шум штучного блиску. Його найкращий ліки - це спів солов'я, який долає хворобу. Та хоча соловей повертається, він не може залишитися в палаці, бо він належить природі. Казка також показує, як гордість та арогантність можуть віддалити нас від справжньої цінності в житті.